Христина Бойчук
Маленькі кроки – глобальні
Сержантка
Командир відділення, амбасадорка та лідер по життю. Її громадська активність може стати прикладом для інших військовослужбовців.
Курсантка гуманітарного факультету Христина Бойчук кожного дня доводить, що військова сфера може стати місцем змін та розвитку життєвих орієнтирів, якщо людина має бажання та не боїться нести відповідальність за свої вчинки.
З дитинства Христина Бойчук вирізнялася особливою непосидючістю та цікавістю до світу.
Родом дівчина з Івано-Франківська, зростала в компанії хлопчиків, тож не дивно, що була кращим воротарем на вулиці. Перейняла вольовий характер батька. Саме тато став своєрідним провідником дівчинки до світу мистецтва, навчив правильно читати, формулювати свою думку, а головне – незважаючи ні на які життєві перипетії вірити в себе.
З дитинства Христина Бойчук вирізнялася особливою непосидючістю та цікавістю до світу.
Родом дівчина з Івано-Франківська, зростала в компанії хлопчиків, тож не дивно, що була кращим воротарем на вулиці. Перейняла вольовий характер батька. Саме тато став своєрідним провідником дівчинки до світу мистецтва, навчив правильно читати, формулювати свою думку, а головне – незважаючи ні на які життєві перипетії вірити в себе.
«Мене всюди було багато. Займалася народними танцями, хіп-хопом, співом у хорі, відвідувала музичну школу за класом фортепіано та ходила на гурток журналістики. Примітно, що всі гуртки шукала сама, - запевняє Христина. – Думаю, те, що розвивалася в різних сферах й вплинуло на мою загальну обізнаність та ініціативність».
Одного дня, перебуваючи в центрі зайнятості, дівчині запропонували проходити службу у Національній гвардії України. На другий день після свого дня народження у 2013-му Христина прийняла доленосне рішення та підписала контракт із Нацгвардією.
«У військовій частині я перебувала на посаді начальника клубу. У мої обов'язки входила організація дозвілля військовослужбовців та робота із громадськістю. Коли розпочалися військові дії у східній частині України, то почала займатися ще й волонтерством, - згадує гвардійка. – Іноді солдати приходили до мене просто поговорити або ж за підтримкою, обов'язково за чашкою гарячого чаю з печивом (усміхається). У переповненій військовими обов'язками частині, саме бібліотека та клуб були для них місцем душевного спокою та затишку».
Так минуло 3 роки військової служби Христини Бойчук, а коли в 2015 році виникла можливість отримати вищу освіту, вона не стала ігнорувати наданий шанс.
«Мотивуючим моментом стало те, що я хотіла робити все заради розвитку військової служби, але на вищому рівні, а для реалізації запланованого мені була потрібна вища освіта», - зізнається курсантка.
«У військовій частині я перебувала на посаді начальника клубу. У мої обов'язки входила організація дозвілля військовослужбовців та робота із громадськістю. Коли розпочалися військові дії у східній частині України, то почала займатися ще й волонтерством, - згадує гвардійка. – Іноді солдати приходили до мене просто поговорити або ж за підтримкою, обов'язково за чашкою гарячого чаю з печивом (усміхається). У переповненій військовими обов'язками частині, саме бібліотека та клуб були для них місцем душевного спокою та затишку».
Так минуло 3 роки військової служби Христини Бойчук, а коли в 2015 році виникла можливість отримати вищу освіту, вона не стала ігнорувати наданий шанс.
«Мотивуючим моментом стало те, що я хотіла робити все заради розвитку військової служби, але на вищому рівні, а для реалізації запланованого мені була потрібна вища освіта», - зізнається курсантка.
Вже після вступу в Академію Христина зрозуміла, що курсант має можливість впливати на низку процесів. Поєднувати навчання і активну громадську позицію для неї звісно ж нелегко, але надзвичайно цікаво.
«Я розумію, що як і в дитинстві мене всюди багато, - усміхається дівчина, - Але це недаремно, адже моє цивільне світобачення можна інтегрувати у військову сферу. Дуже важливими є також зовнішня та внутрішня мотивація, які надають мені стимул йти далі».
Христина Бойчук активно працює з темою гендерної інтеграції, тож переконана, що жінка в армії повинна відповідати тим функціональним обов'язкам, які передбачені її посадою.
Христина Бойчук активно працює з темою гендерної інтеграції, тож переконана, що жінка в армії повинна відповідати тим функціональним обов'язкам, які передбачені її посадою.
«Мені ніхто не говорить, щоб я була жіночною чи чоловічною, головне – залишатися собою, - підкреслює сержантка.
-Академія робить значні кроки у впровадженні гендерної політики. Курсантам, а особливо курсанткам, переосмислення гендерних питань дається нелегко. Але той факт, що дівчата стали ходити в наряди, нести службу у варті,не соромитися форми та свого статусу вже є значним успіхом».
-Академія робить значні кроки у впровадженні гендерної політики. Курсантам, а особливо курсанткам, переосмислення гендерних питань дається нелегко. Але той факт, що дівчата стали ходити в наряди, нести службу у варті,не соромитися форми та свого статусу вже є значним успіхом».
Саме завдяки активній участі у заходах, які сприяють впровадженню гендерної інтеграції, навесні цього року, Христина стала учасницею унікальної лідерської програми «Амбасадори Цілей сталого розвитку». Сьогодні вона є амбасадоркою у сфері гендерної рівності.
| «Впровадженням лідерської Програми займається Центр розвитку соціальної і корпоративної відповідальності. Програма включає 17 пунктів, серед яких проблеми забруднення навколишнього середовища, боротьби з голодом та гендерної рівності, - розповідає курсантка. – Основний мотив Програми – «Маленькі кроки – глобальні цілі». Вважаю, якби люди відчували відповідальність, вносили конструктив та позитив у місце, де вони живуть, ми б відчули прогрес. Доречі, саме так можна виховати особистість із лідерськими якостями. Лідер – не боїться брати на себе відповідальність, а після аналізу своїх помилок йде далі, працюючи на благо інших та відкриваючи нове». Світ навколо Христини Бойчук різноманітний, він надає безліч можливостей для розвитку, головне ці можливості не втрачати. Дівчина прагне стати ініціатором певних глобальних змін, реалізувати себе у військовій кар'єрі та створити дружню родину. Не дивно, що на питання в чому сила її особистості відповідає: «У внутрішній вірі в себе та любові, яку несу по життю». |
